манекенник
МАНЕКЕ́ННИК, а, ч.
1. Той, хто виготовляє манекени.
Манекенник створює вітрину.
2. Той, хто примірює на собі одяг нових фасонів для показу.
Кутюр'є визначає напрям, а дизайнери, майстри, манекенники втілюють його задум і виносять на суд публіки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)