маньчжури

МАНЬЧЖУ́РИ, ів, мн. (одн. маньчжу́р, а, ч.; маньчжу́рка, и, ж.).

Народ, що живе в північно-східній частині Китаю – Маньчжурії.

У другій половині XIX століття одна маньчжурка змогла вразити імператора Сяньфена своєю неканонічною красою: овальне обличчя, високий зріст і дуже гучний голос наложниці Ци Сі різко контрастували із принадностями інших мешканок гарему (з наук.-попул. літ.);

Сучасні маньчжури в сільських регіонах зберігають шаманські традиції, а ті, що живуть у контакті з монголами, мають схильність до ламаїзму (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. маньчжури — -ів, мн. (одн. маньчжур, -а, ч.; маньчжурка, -и, ж.). Народність, що живе в північно-східній частині Китаю – Маньчжурії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. маньчжури — мшк. Пд. Маньчжурії, бл. 9,8 млн.; у XVII ст. підкорили Китай, утворили династію Цин; асимільовані китайським населенням, лише незначна кількість знає маньчжурську мову.  Універсальний словник-енциклопедія
3. маньчжури — МАНЬЧЖУ́РИ, ів, мн. (одн. маньчжу́р, а, ч.; маньчжу́рка, и, ж.). Народність, що живе в північно-східній частині Китайської Народної Республіки — Маньчжурії.  Словник української мови в 11 томах