манікюрний
МАНІКЮ́РНИЙ, а, е.
Признач. для манікюру.
Майор знайшов у шухляді письмового стола канчук з олов'яною кулькою і щось схоже на манікюрне приладдя (Н. Рибак);
Мені подобалися тканини її одягу.., її манікюрне причандалля та гігієнічні дрібнички (Ю. Іздрик);
Сьогодні Макарові знадобилися манікюрні ножиці – розрізати крихітний целофановий пакетик з невідомою травицею так делікатно, щоб не просипати й пороху (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)