Словник української мови у 20 томах

маніпулювання

МАНІПУЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. маніпулюва́ти.

Засекреченість, зверхність, безапеляційність, маніпулювання чужими думками – хіба то не відголоски сталінщини? (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маніпулювання — маніпулюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. маніпулювання — -я, с. Дія за знач. маніпулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маніпулювання — рос. манипулирование поширення чуток, різної інформації з метою впливу на покупців з використанням рекламних засобів, щоб у такий (часто некоректний) спосіб створити на ринку бажану ситуацію.  Eкономічна енциклопедія