маніфестант

МАНІФЕСТА́НТ, а, ч.

Учасник маніфестації (у 1 знач.).

Коли маніфестанти проходили повз будинок гімназії, я вигукнув гасло: “Хай ця гімназія буде українською!” (Б. Антоненко-Давидович);

Маніфестанти теж різні. Хто ліві, хто праві, хто “червоні”, не розбереш. Усі сині від холоду (Л. Костенко);

Європарламент закликав представників маніфестантів і владу утримуватися від використання сили (з газ.).

Значення в інших словниках

1. маніфестант — маніфеста́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. маніфестант — -а, ч. Учасник маніфестації (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маніфестант — маніфеста́нт [від лат. manifestans (manifestantis) – той, що показує, розкриває] учасник маніфестації.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. маніфестант — Маніфеста́нт, -та; -та́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. маніфестант — МАНІФЕСТА́НТ, а, ч. Учасник маніфестації (у 1 знач.). Перша масова українська маніфестація відбулась 12 березня 1917 р. в Петрограді.. Серед маніфестантів лунали заклики: "Хай живе вільна Україна у вільній Росії!" (Іст. УРСР, II, 1957, 31).  Словник української мови в 11 томах