маніфестація
МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Масовий політичний виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту, а також масова вулична процесія з цією метою.
Загуділи усі: – Робимо страйк. Та найперше поставали рядами І вчинили маніфестацію (Б.-І. Антонич);
Заворушилися робітники, студенти, передова інтелігенція. Вони кидали роботу, навчання, виходили на вулиці, де кінна й піша поліція розганяла натовпи людей, боячись допустити маніфестації (Б. Антоненко-Давидович);
Яресько пригадав Севастополь.., братання в французькими матросами, бурхливі маніфестації.., йшли вони тоді до порту з піснями (О. Гончар);
Нелегко второпати, як, наприклад, може таке бути, щоб за 10 днів такої грандіозної цілодобової маніфестації .. не зафіксовано було ані однісінького бешкету (О. Забужко).
2. чого, перен. Вияв, свідчення чого-небудь.
– Давай проаналізуємо присутні в моїх кошмарах символи. Вода – це і є маніфестація підсвідомого (Любко Дереш);
Справжню Любов не можна вижебрати і не можна знищити. Вона є маніфестацією незалежности людського “Я” (з рел.-церк. літ.);
Пам'ятаєте латиського режисера-документаліста, що став ураз знаменитим наприкінці 80-х років після виходу фільму “Чи легко бути молодим?” Це був виклик старим цінностям, маніфестація права молодих вирішувати свою долю (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)