маніфестувати

МАНІФЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Брати участь у маніфестації.

Юрби народу явилися перед замком, маніфестуючи на честь володаря (І. Крип'якевич);

– Політичний протест, коли люди вийшли маніфестувати за свої політичні переконання, створює страшну загрозу для влади (з газ.).

2. що, перен. Виявляти що-небудь, свідчити про щось.

Члени цього товариства [“Тарасівці”] зобов'язувалися всюди маніфестувати своє українство, розмовляти в публічних місцях українською мовою (В. Самійленко);

Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу (М. Коцюбинський);

Маніфестуючи службове старання, він одразу ж вирушив по губернії в супроводі того ж таки фактора (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. маніфестувати — маніфестува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. маніфестувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Брати участь у маніфестації. 2》 перех., перен. Виявляти що-небудь, свідчити про щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маніфестувати — Показувати, показати, вказувати, вказати, указувати, повказувати, виявляти, виявити, повиявляти, підтримувати, пидтримати, див. демонструвати  Словник чужослів Павло Штепа
4. маніфестувати — ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
5. маніфестувати — Маніфестува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. маніфестувати — МАНІФЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Брати участь у маніфестації. Маніфестувати по вулицях міста. 2. перех., перен. Виявляти що-небудь, свідчити про щось.  Словник української мови в 11 томах