марганцевий
МА́РГАНЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ма́рганець.
Будучи селянином на хуторі Вольний, мій батько в колективізацію був розкуркулений, працював у Нікополі на марганцевих копальнях (з мемуарної літ.);
Селище Гірницьке (Дніпропетровська обл.) відоме з 1886 р., коли тут почали розробляти марганцеві родовища (з наук.-попул. літ.);
// Який містить марганець.
Найбільші у світі поклади марганцевої руди концентруються в Нікопольському марганцевому басейні (з наук. літ.).
2. Який містить марганцівку.
Марганцевий розчин широко застосовують у сільському господарстві (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)