Словник української мови у 20 томах

марказит

МАРКАЗИ́Т, у, ч., геол.

Різновид природного сірчистого заліза, що використовується для виготовлення сірчаної кислоти, прикрас і т. ін.

Із мінералів, що містять залізо, найважливішими є магнетит, сидерит, пірит, марказит та ін. (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. марказит — маркази́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. марказит — МАРКАЗИТ – МАРКІЗЕТ Марказит, -у. Різновид природного сірчистого заліза. Маркізет, -у. Тонка напівпрозора бавовняна або шовкова тканина із суканої пряжі.  Літературне слововживання
  3. марказит — -у, ч., мін. Кристалічний різновид природного тіосульфіду феруму, що використовується для виготовлення сірчаної кислоти, прикрас і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марказит — маркази́т (лат. marcasita) мінерал класу персульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим блиском. Сировина для одержання сірчаної кислоти.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. марказит — МАРКАЗИ́Т, у, ч., мін. Різновид природного сірчистого заліза, що використовується для виготовлення сірчаної кислоти, прикрас і т. ін.  Словник української мови в 11 томах