маркувати
МАРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. спец. Ставити марку (див. ма́рка¹ 1, 2) на виробах, товарах, документах і т. ін.
Маркувати конверт;
Акцизна марка – спеціальний знак, що ним маркують товари, на які встановлюють акцизний збір (з навч. літ.);
// Узагалі ставити клеймо, позначку на кому-, чому-небудь.
Для простеження міграції черепах їх маркують (з навч. літ.).
2. Ставити особливу помітку, знак на виробі, що вказує на сорт виробу, якість, назву підприємства тощо; клеймувати.
Готову продукцію не маркували й упаковували в ящики не обгорнутою спеціальним папером, що впливало на її якість (із журн.).
3. Те саме, що познача́ти 4.
Саме кінець ХІV ст. можна розглядати як хронологічну межу, що маркує завершення процесу побудови зрілої військово-самурайської державності (з наук. літ.).
4. лінгв. Робити маркованим (у 2 знач.).
Стилістично ідіоми пропонуємо маркувати за допомогою трьох типів словникових позначок: часових, власне стилістичних (регістрових) та дискурсивних (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)