мартиролог
МАРТИРОЛО́Г, у, ч.
У церковній літературі – збірка оповідань про християнських мучеників.
Пізніші календарі почали подавати дещо більше інформації про мучеників. У Західній Церкві їх називали мартирологами (з наук.-попул. літ.);
// перен., книжн. Перелік осіб, що постраждали, були замучені, або перелік страждань та мук, які хтось пережив.
Видавництво “Прометей” .. видало мою книжку “Розстріляна муза” 1955 року. Це був перший мартиролог української літератури, який суворо забороняли в Україні (О. Шугай);
Продовжимо перелік ваших найновіших подвигів. Цей чорний перелік потроху робиться справжнім мартирологом (Ю. Андрухович);
Вхід до музею-меморіалу обладнали у вигляді в'язничних ґрат. Проходячи їх, потрапляєш на майданчик iз хрестами та мартирологами на стінах (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)