Словник української мови у 20 томах

марчіти

МАРЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал.

Занепадати.

Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. марчіти — марчі́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. марчіти — -ію, -ієш, недок., діал. Занепадати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марчіти — Ію, -ієш, недок., діал. Занепадати. Тож проростай, а не марчій, розтулене стебло. (П-1:137).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. марчіти — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. марчіти — Марчі́ти, -чі́ю, -чі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. марчіти — МАРЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Занепадати. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  7. марчіти — Марчіти, -чію, -єш гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208.  Словник української мови Грінченка