маршальський
МА́РШАЛЬСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до ма́ршал.
І маршальський таївся жезл ясний В похідній сумці простого солдата (М. Рильський);
Бальзак, відчувши раптово втому, захитався, непевно повернувся і пішов геть з маршальського залу (Н. Рибак);
На чолі жалобного походу крокував майстер церемонії у наполеонівському капелюсі, кожен свій крок підтверджуючи змахом маршальського жезла (Ю. Винничук);
І буде він вбраний так гарно у чорний маршальський стрій – мундир, розшитий золотом, з погонами генералісимуса (В. Кожелянко).
Словник української мови (СУМ-20)