марширування
МАРШИРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. марширува́ти.
Хiба не можна було всiм позходитись на роботу в умовленому мiсцi без марширування й пiсень? (Б. Антоненко-Давидович);
Сейс вдоволено мружився, спостерігаючи грайливе марширування американської комендантської роти (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)