мар'яж
МАР'Я́Ж¹, у, ч.
1. У картярській грі – король і дама однієї масті в одного гравця.
– Оце вам, юначе, наука, – сказав літній картяр у жилетці. – Мар'яж – не завжди взятка (А. Головко);
// Старовинна картярська гра, умовою виграшу якої є наявність в одного гравця короля та дами однієї масті.
Вони йшли, як завжди, перекинутись у партійку .. мар'яжу (Валерій Шевчук);
Сопліца з Робаком в мар'яжа саме грали. Суддя, що вдарити козиркою хотів, Піднявши карту, враз немов закаменів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. заст. Весілля, шлюб.
– І хоча дурощами любовними не займаюся, одначе як справжній християнин не супроти мар'яжу (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)