маслянка
МАСЛЯ́НКА, и, ж.
1. Рідина, що залишається після збивання масла з вершків, сметани; сколотини.
Припав циган до маслянки, .. Аж тут кума вареники З печі висуває (С. Руданський);
І за стареньке шмаття з паненят для малих дітей, і за маслянку від панських корів, за все випадало [Білашисі] не раз “послухати” панів, коли не роботою, то чим іншим (Леся Українка);
Як ніколи старалася Уляна, змішуючи борошно пшеничне та гречане. Залила суміш найсвіжішою маслянкою (Ю. Логвин);
Вони несли кошики з усілякою їжею. То був дивний харч – вони несли масло, сир, маслянку і гуслянку, несли мед і яблука, мак і горіхи, несли жито, овес, боби і квасолю (Любко Дереш).
2. Те саме, що масельни́чка.
Ввійшла в світлицю горбата Килина й винесла на тарілці дві тонесенькі скибки паляниці та з ложку масла в маслянці (І. Нечуй-Левицький);
Марина підхоплювала масло на кінчик ножа і мастила тост .. Намастить – відкусить. Знову зачепить маленький кавальчик з маслянки, залишить невеличкий слід ножем на хлібі, і знову обережно кусає (Г. Вдовиченко).
3. Те саме, що масти́льниця 2.
– Він, бачите, був в апаратній .. Держав маслянку, а шестерня раптом і того... (М. Коцюбинський);
Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, .. відгвинчував ослаблі гайки, заливав мастилом маслянки (Л. Смілянський);
Він .. розклав на столі шомпол, маслянку і ганчір'я, аби склалося враження, що це не самогубство, а нещасний випадок. Мовляв, осавул Котигорошко вирішив почистити свою табельну зброю і через неуважність застрелився (В. Кожелянко).
4. розм. Мергельна глина.
– Та захватіть із дому щітки, а може, в кого маслянка є, то й маслянки по грудці (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)