масовик

МАСОВИ́К, а́, ч., розм.

1. рідко. Той, хто працює з народом, із масами.

Він корінний житель Березняків. Замолоду був ватажком сільської молоді. Справжній масовик (І. Волошин).

2. Організатор масових розваг, ігор, забав і т. ін.

До ялинки підходять Діди Морози зі Снігуроньками, Баби-Яги з масовиками-витівниками та інші керівники новорічної імпровізації (А. Крижанівський);

– Поясніть, будь ласка, цю цікаву думку! – голосом масовика-заводія перебила її Ладокуриха (І. Роздобудько).

Значення в інших словниках

1. масовик — масови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. масовик — -а, ч., розм. 1》 Той, хто працює з народом, із масами. 2》 Організатор масових розваг та ігор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. масовик — Масови́к, -ка́; -вики́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. масовик — МАСОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Той, хто працює з народом, із масами. Він корінний житель Березняків. Замолоду був ватажком сільського комсомолу. Справжній масовик (Вол., Місячне срібло, 1961, 206). 2. Організатор масових розваг та ігор.  Словник української мови в 11 томах