матляти

МАТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., чим, прост.

Те саме, що метля́ти 1; теліпати.

Вітер холодний корогвами матляв (А. Тесленко);

– Ти не галасуй, не матляй перед ним [собакою] пеленою (О. Гончар);

У травах та бур'янах дзвінко стрекотіли цикади, легкий вітерець матляв сріблистими полинами (М. Олійник);

Вася Лоб чвиркнув крізь зуби і, матляючи довгими руками, пішов по коридору (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. матляти — матля́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. матляти — -яю, -яєш, недок., чим, розм. Те саме, що метляти; теліпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. матляти — Шахрувати, дурити  Словник застарілих та маловживаних слів
4. матляти — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.  Словник синонімів української мови