матнистий
МАТНИ́СТИЙ, а, е, розм.
З великою матнею (про штани).
Коли сорочка не лляна та не з гаптованим коміром – він і до рук не візьме; а штани, чи полотняні, чи сукняні – подавай йому матнисті, такі, щоб матня до землі теліпалася (О. Кониський);
Одітий [син Гамзи] по-простому, по-міщанському, – у каптані, у матнистих штанях, у червоній сорочці навипуск (Панас Мирний);
Знаменитий на всю 9-ту сотню, чи навіть на все місто, Масєка! Масивний, могутній, червоновидий і білобородий – отакий точнісінько, як намальований, тільки в широченних матнистих шароварах і з люлькою в зубах (І. Багряний);
Його висока й надміру тонка постать здається надто незграбною в широких матнистих штанях (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)