матчин

МА́ТЧИН, а, е.

1. Прикм. до ма́тка¹ 1.

– Ви, бояри, підете дальше, до самого матчиного леговища! (І. Франко).

2. діал. Прикм. до ма́тка¹ 2; належний матері.

То як стали словами промовляти, Отцеву і матчину молитву споминати, – Став господь милосердний їм помагати (з думи);

[Явдоха:] Свята земле, рідна земле! І батькові, і матчині ніженьки по тобі ходили, і кісточки ти їх прийняла до себе... (І. Карпенко-Карий).

Значення в інших словниках

1. матчин — ма́тчин прикметник від: ма́тка — мати  Орфографічний словник української мови
2. матчин — -а, -е. 1》 Прикм. до матка I 1). 2》 діал. Прикм. до матка I 2); належний матері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. матчин — Ма́тчин, -на, -не (від ма́тка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. матчин — МА́ТЧИН, а, е. 1. Прикм. до ма́тка¹1. — Ви, бояри, підете дальше, до самого матчиного леговища! (Фр., VI, 1951, 13). 2. діал. Прикм. до ма́тка¹ 2; належний матері. [Явдоха:] Свята земле, рідна земле!...  Словник української мови в 11 томах
5. матчин — Матчин, -на, -не = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Дума. Тобі уся матчина худоба досталась. О. 1862. VIII. 8.  Словник української мови Грінченка