махінація
МАХІНА́ЦІЯ, ї, ж.
Несумлінний, нечесний спосіб, хитрість для досягнення чого-небудь; шахрайство (у 1 знач.).
Не хотілося обдурювати такого хорошого хлопця, але й посвячувати його в махінації Графа ще не можна (М. Дашкієв);
Його втягнули до махінацій з облігаціями і збираються використати в більш серйозних “справах” (В. Петльований);
Пальоха не схотів чесно трудитися, а вдався до спекуляції, до якихось темних махінацій (А. Хижняк);
На порядку денному була спроба фальсифікувати близько 2 мільйонів голосів шляхом махінацій із виборчими дільницями! (О. Забужко);
В Елли був наречений, котрий на момент нашого з Міхаелем знайомства саме перебував у в'язниці за грошові махінації (Н. Сняданко).
Словник української мови (СУМ-20)