мацерація

МАЦЕРА́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм'якшення або розпад на окремі структурні елементи.

Слинотеча не спричиняє тяжких порушень в організмі, але пригнічує психіку хворих, викликає мацерацію шкіри і слизової оболонки губ (з навч. літ.);

При дослідженні деяких поховань індоіранської спільності виявлено мацерацію тіла (очищення кісток померлого від м'яких тканин) (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. мацерація — мацера́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мацерація — -ї, ж., спец. Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм'якшення або розпад на окремі структурні елементи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мацерація — мацера́ція (лат. maceratio, від macero – розм’якшую) розм’якшення рослинних або тваринних тканин внаслідок просочування їх рідиною. Застосовують при обробці волокнистих рослин (мочіння льону, конопель), при виготовленні анатомічних препаратів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. мацерація — Метод отримування натуральних речовин із рослинної або тваринної сировини (напр., амбри), який полягає у витримуванні цієї сировини у розчинах етилового спирту або жиру чи олії; спиртові екстракти (настойки) застосовуються у промисловості, напр.  Універсальний словник-енциклопедія
5. мацерація — МАЦЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм’якшення або розпад на окремі структурні елементи.  Словник української мови в 11 томах