Словник української мови у 20 томах

мацерувати

МАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, біол.

Піддавати мацерації.

Пластир досить щільно прилипає до шкіри, швидше мацерує її (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мацерувати — мацерува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. мацерувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. Піддавати мацерації. Мацерувати волокнисті рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мацерувати — МАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Піддавати мацерації. Мацерувати волокнисті рослини.  Словник української мови в 11 томах