машиніст

МАШИНІ́СТ, а, ч.

Фахівець, робітник, що керує машиною (у 1 знач.).

В сахарні [цукроварні] другий німець, машиніст, поставив їх коло машини на роботу (І. Нечуй-Левицький);

Гаряча праця коло молотилки .. Вітя без шапки за машиніста (С. Васильченко);

На греблі, на найвищій будівельній точці .. працює крановий машиніст (О. Довженко);

Машиніст врубової машини;

// Залізничник, який водить поїзди.

Машиніст піддав пари: оживляються, жвавіше цокотять колеса (Я. Качура);

Поїзд, круто загальмований машиністом, нарешті став (П. Колесник);

// Фахівець, що керує машинами та механізмами на судні.

Він сам колись починав службу на флоті рядовим машиністом (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. машиніст — машині́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. машиніст — [машиен’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. машиніст — -а, ч. Фахівець, робітник, що керує машиною (у 1 знач.). Машиніст врубової машини. || Залізничник, який водить поїзди. || Фахівець, що керує машинами та механізмами на судні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. машиніст — Машині́ст, -та; -ні́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. машиніст — МАШИНІ́СТ, а, ч. Фахівець, робітник, що керує машиною (у 1 знач.). В сахарні [цукроварні] другий німець, машиніст, поставив їх коло машини на роботу (Н.-Лев., II, 1956, 200); Гаряча праця коло молотилки.. Вітя без шапки за машиніста (Вас.  Словник української мови в 11 томах