маїти
МАЇ́ТИ, маю́, маї́ш, недок., кого, що, діал.
Заквітчувати.
[Війт:] Маєте маїти [школу], то звивайтеся швидко! (І. Франко);
– Гайові севрюки, як везли май двір на свята маїти, нарвали для мене на батькових лугах та на нашому озерці (Б. Лепкий);
За гаями наглядали згори жінки-охоронці, від чого походить назва Лопушна .. Можливо, з тих часів походить звичай маїти хати лопухами, що служать ніби охоронцями. Лопух формою нагадує щит (Г. Пагутяк);
* Образно. Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)