Словник української мови у 20 томах

медресе

МЕДРЕСЕ́, невідм., с.

Середня і вища релігійна школа в мусульман у країнах Близького й Середнього Сходу.

На верху п'ятого з семи стамбульських пагорбів Сулейман поклонився покійному султанові і перше, що звелів: поставити на тім місці тюрбе-гробницю, джамію і медресе на честь великого небіжчика (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. медресе — медресе́ іменник середнього роду мусульманська духовна школа  Орфографічний словник української мови
  2. медресе — невідм., с. Середня й вища релігійна школа у мусульман у країнах Близького й Середнього Сходу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медресе — медресе́ (араб. мадраса – давати уроки; місце, де дають уроки) середня й вища релігійна школа у мусульман у країнах Близького й Середнього Сходу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. медресе — Традиційна мусульманська вища школа; найдавніші знаходилися у мечетях, теп. кожна середня школа (інколи вища).  Універсальний словник-енциклопедія
  5. медресе — рос. медресе середня і вища релігійна школа у мусульман у країнах Близького й Середнього Сходу.  Eкономічна енциклопедія
  6. медресе — (араб. — місце вчення) Мусульманська середня або вища духовна школа, в якій викладали 1-й, 2-й або всі 4 мазхаби (толки) канонічного права.  Архітектура і монументальне мистецтво