Словник української мови у 20 томах

мезентерій

МЕЗЕНТЕ́РІЙ, ю, ч., анат.

Складка очеревини, що прикріплює внутрішні органи до стінок черевної порожнини; брижа.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мезентерій — мезенте́рій іменник чоловічого роду складка очеревини, що прикріплює внутрішні органи до стінок черевної порожнини; бриза  Орфографічний словник української мови
  2. мезентерій — -ю, ч., анат. Те саме, що брижа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мезентерій — (анатом.) брижа  Словник чужослів Павло Штепа
  4. мезентерій — мезенте́рій (грец. μεσεντέριον) складка очеревини, за допомогою якої внутрішньочеревинні органи прикріплюються до стінок черевної порожнини. Інша назва – брижа.  Словник іншомовних слів Мельничука