Словник української мови у 20 томах

мезотелій

МЕЗОТЕ́ЛІЙ, ю, ч., біол.

Епітеліальна тканина, яка утворює внутрішній шар оболонок очеревини й плеври у хребетних тканинах тварин і людини.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мезотелій — мезоте́лій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мезотелій — -ю, ч., анат. Епітеліальна тканина, що вистилає серозні оболонки порожнин тіла у хребетних тварин та людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мезотелій — мезоте́лій [від мезо... і (епі)телій] різновид епітеліальної тканини хребетних тварин і людини; утворює внутрішній шар оболонок очеревини й плеври.  Словник іншомовних слів Мельничука