мекнути
МЕ́КНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до ме́кати.
Цап з рогами Вилазить із склянки. Мекнув, мов його родимець Почав мордувати (П. Гулак-Артемовський);
Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (О. Донченко);
І на згоду, як теличка, Мекне цяця-молодичка (В. Самійленко).
Словник української мови (СУМ-20)