мелодійний
МЕЛОДІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Приємний для слуху; милозвучний.
В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (М. Коцюбинський);
Пісня зачарувала всіх. Два ніжні мелодійні голоси злилися в один, засумували, зажурилися над долею нещасливої красуні Суліко (Ю. Збанацький);
Музика грає Повільний мелодійний менует (Л. Первомайський).
2. спец., рідко. Те саме, що мелоди́чний 1.
У процесі “випробування” пісенної творчості композиторів народ вносить і свої корективи до окремих мелодійних зворотів, пристосовуючи їх до свого музичного мислення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)