меліорація
МЕЛІОРА́ЦІЯ, ї, ж.
Система заходів, спрямованих на корінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою піднесення їх родючості (шляхом осушення, обводнення, укріплення сипких пісків і т. ін.).
Найбільш досконалим методом осушування є меліорація ґрунтів закритим дренажем (з наук.-попул. літ.);
Придбавши садибу, Володимир Галактіонович, як розповідають старожили, звернувся до хутірської громади з доброю порадою: зайнятись меліорацією, – зміцнити кручі посадками, зацементувати стоки яруг, всіма способами рятувати крутий прибережний схил від ерозії (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)