Словник української мови у 20 томах

меніск

МЕНІ́СК, а, ч., спец.

1. Угнута або опукла поверхня рідини в капілярі.

Поверхня рідини в капілярних трубках на всьому своєму протязі крива, її називають меніском (з навч. літ.).

2. Хрящовий серпоподібний утвір у деяких суглобах людини і хребетних тварин.

3. Опукло-вгнута або вгнуто-опукла лінза.

Позитивний меніск; Негативний меніск.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. меніск — мені́ск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. меніск — -а, ч., спец. 1》 Угнута чи опукла поверхня рідини у капілярі. 2》 Хрящовий серпоподібний утвір у деяких суглобах людини і хребетних тварин. 3》 Опукло-угнута або угнуто-опукла лінза. Позитивний меніск. Негативний меніск.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меніск — Випук, сочка, див. лінза  Словник чужослів Павло Штепа
  4. меніск — мені́ск (від грец. μηνίσκος – місячний серп, півколо) 1. Опукла або угнута поверхня рідини в місці дотику її до твердого тіла. 2. Хрящовий серповидний утвір у деяких суглобах: людини й хребетних тварин. 3. Опукло-угнута або угнуто-опукла лінза.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. меніск — Два волокнистих хрящі колінного суглоба; беруть участь у згинанні та обертанні коліна.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. меніск — МЕНІ́СК, а, ч., спец. 1. Угнута або опукла поверхня рідини у капілярі. Поверхня рідини в капілярних трубках на всьому своєму протязі крива, її називають меніском (Курс фізики, II, 1956, 176).  Словник української мови в 11 томах