Словник української мови у 20 томах

меристема

МЕРИСТЕ́МА, и, ж., біол.

Тканина рослин, яка протягом усього життя зберігає здатність утворювати нові клітини; твірна тканина.

Ефективним методом збільшення квітникових рослин від вірусної інфекції визнано метод культури верхівкових меристем (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. меристема — меристе́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. меристема — -и, ж. Тканина рослин, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меристема — меристе́ма (від грец. μεριστός – подільний) тканина у рослин, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму. М. міститься в конусі наростання стебла й кореня, між деревиною і лубом у стеблах і коренях. Інша назва – твірна тканина.  Словник іншомовних слів Мельничука