меркантилізм
МЕРКАНТИЛІ́ЗМ, у, ч.
1. Економічна політика в період становлення капіталізму, прихильники яких вважали, що джерело багатства – сфера обігу, а не сфера виробництва, й ототожнювали багатство з грошовим капіталом.
Економічна політика російського уряду цієї епохи [початок XVIII ст.] характеризується меркантилізмом. З метою нагромадження коштів в країні заохочувався вивіз сировини і продуктів сільського господарства за кордон і обмежувався ввіз закордонних товарів у Росію (з наук. літ.).
2. перен. Дріб'язковий розрахунок; корисливість (у 1 знач.).
Егоїзм, раціоналізм, меркантилізм – усе це дітища індивідуалізму, знаряддя, за допомогою яких він роз'їдає людину, робить її аморальною (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)