мертвонароджений
МЕРТВОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е.
Який народився мертвим; протилежне живонароджений.
Кількість мертвонароджених поросят у маток до трирічного віку невелика (з навч. літ.);
Мертвонароджена дитина;
* Образно. Старовинний театр на Україні не був, як багато хто вважає, мертвонародженою дитиною шкільної схоластики і чернечого педантизму (з наук. літ.);
// у знач. ім. мертвонаро́джений, ного, ч.; мертвонаро́джена, ної, ж. Той (та), хто народився мертвим.;
// перен. Зовсім безперспективний, непридатний для використання.
Може саме цими поглядами [на мелодію як на універсальний засіб компенсації недоліків тексту пісні] .. і слід пояснювати чималу кількість мертвонароджених пісень (з наук. літ.);
// перен. Відірваний, далекий від життя; нежиттєвий.
Словник української мови (СУМ-20)