метаморфоза
МЕТАМОРФО́ЗА, и, ж.
1. книжн. Перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна (у 1 знач.).
Хімія – чарівний захопливий світ метаморфозу (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Докорінна зміна, перетворення кого-, чого-небудь.
“Народ” [журнал] потроху здобуває собі симпатії таких людей, що я й не надіялася від них такої метаморфози (Леся Українка);
Коли Безбородько з'являвся на порозі дому Річинських, з кожним, з ким він зустрічався, наступала метаморфоза: Олена оживлялася.., Мариня з таким шиком подавала на стіл делікатеси, що можна було подумати, ніби вона нічим іншим не займається (Ірина Вільде).
3. У рослин – зміна форми й структури органів у процесі історичного розвитку внаслідок пристосування їх до виконання тих чи інших функцій.
4. У тварин – глибоке перетворення організму в процесі його індивідуального розвитку; виявляється в різкій зміні будови й способу життя.
Словник української мови (СУМ-20)