Словник української мови у 20 томах

метатеорія

МЕТАТЕО́РІЯ, ї, ж., спец.

Теорія, що вивчає структурні, дедуктивні, семантичні та інші закономірності якоїсь іншої теорії.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. метатеорія — метатео́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. метатеорія — -ї, ж. Теорія, що аналізує властивості, структуру, методи, логічні основи (доказовість, несуперечливість, строгість тощо) іншої предметної теорії, а також встановлює межі її застосування та різні моделі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метатеорія — метатео́рія (від мета... і теорія) логічна теорія, яка вивчає закономірність якоїсь іншої теорії (напр., металогіка).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. метатеорія — МЕТАТЕОРІЯ — теорія, що аналізує властивості, структуру, методи що логічні основи (доказовість, несуперечливість, строгість тощо) моделі та межі застосування іншої теоретичної системи. М. будується стосовно формальних систем.  Філософський енциклопедичний словник