механіцизм

МЕХАНІЦИ́ЗМ, у, ч.

Філософське вчення, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку – до найпростіших законів механіки.

Наука, відірвана від практики, .. створює умови для проникнення в неї ідеалізму і механіцизму (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. механіцизм — механіци́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. механіцизм — -у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку – до найпростіших законів механіки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. механіцизм — механіци́зм абсолютизація законів механіки, спроба пояснити за їх допомогою всі явища природи й суспільства, звести весь розвиток до механічних форм руху. В 16–18 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. механіцизм — МЕХАНІЦИЗМ — система світоглядних орієнтацій, згідно з якою зміни в світі (або тільки в природі) мають у своїй основі механічні переміщення найдрібніших матеріальних часток чи інші суто механічні взаємодії, а сам світ організований і рухається як машина.  Філософський енциклопедичний словник
5. механіцизм — МЕХАНІЦИ́ЗМ, у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку — до найпростіших законів механіки. Механіцизм 20-х років був своєрідною ревізією марксизму (Ком. Укр., 5, 1963, 66).  Словник української мови в 11 томах