мецо-сопрано
МЕ́ЦО-СОПРА́НО, невідм.
1. с. Жіночий голос, середній за регістром.
До конкурсів з класичного співу будуть допущені чоловічі голоси (тенор, баритон, бас) і жіночі (сопрано, мецо-сопрано, контральто) (з наук. літ.);
У Стояна – тенор, а Марія Костянтинівна підбадьорилася й своїм мецо-сопрано, як оксамитом, стеле (з мемуарної літ.).
2. ж. Співачка з таким голосом.
Відома мецо-сопрано.
Словник української мови (СУМ-20)