мигавка

МИ́ГАВКА, и, ж., розм.

Те саме, що блискави́ця 2.

Заграви далеких пожеж .. усю ніч коливались і розходились, як круги по воді, аж до ледве помітних мигавок за обрієм (А. Головко);

* У порівн. Невесела посмішка промайнула на її обличчі, як мигавка в темну ніч (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. мигавка — ми́гавка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мигавка — (в небі) спалахи, сполохи, блискавиця, сов. зірниця.  Словник синонімів Караванського
3. мигавка — див. блискавка; каганець; спалах  Словник синонімів Вусика
4. мигавка — -и, ж., розм. Те саме, що блискавиця 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мигавка — (-и) ж. 1. авто. Сиґнальна фара, яка обертається, працюючи разом із сиреною міліцейської або санітарної машини — Жени, — заревів він, падаючи на лаву — Вмикай сирену, мигавку жени чимдуж, жени! (Л. Кононович, Я, зомбі). Югановы, 132. 2. авто, жрм.  Словник жарґонної лексики української мови
6. мигавка — БЛИСКАВИ́ЦЯ (короткий спалах вночі на обрії без грому — відблиск далекої блискавки), ЗІРНИ́ЦЯ, МИ́ГАВКА розм., МО́РГАВКА рідше. На городі вітер шумить вербами, надворі чорно: блискавиця поблискує (Марко Вовчок); — Десь гроза, — сказав він...  Словник синонімів української мови
7. мигавка — МИ́ГАВКА, и, ж., розм. Те саме, що блискави́ця 2. Заграви далеких пожеж .. усю ніч коливались і розходились, як круги по воді, аж до ледве помітних мигавок за обрієм (Головко, II, 1957, 280); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
8. мигавка — Мигавка, -ки ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.  Словник української мови Грінченка