мимоїздом

МИМОЇ́ЗДОМ, присл.

Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом.

– А ти ж де взялася? Тут живеш чи приїхала? – Ні, я мимоїздом. Зосталася на день – на два (Панас Мирний);

У Харлика Свиридовича – гості. Заїхав мимоїздом Бурдило з Кизимою (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. мимоїздом — мимої́здом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мимоїздом — пр., проїздом, наїздом.  Словник синонімів Караванського
3. мимоїздом — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика
4. мимоїздом — присл. Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мимоїздом — ПРОЇ́ЗДОМ (їдучи кудись, по дорозі кудись), МИМОЇ́ЗДОМ, ПЕРЕЇ́ЗДОМ розм. Він був у Києві проїздом, поспішаючи, за дорученням командування, у глибокий тил, на Урал (Ю.  Словник синонімів української мови
6. мимоїздом — Мимої́здом, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мимоїздом — МИМОЇ́ЗДОМ, присл. Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом. — А ти ж де взялася? Тут живеш чи приїхала? — Ні, я мимоїздом. Зосталася на день — на два (Мирний, III, 1954, 368); У Харлика Свиридовича — гості. Заїхав мимоїздом Бурдило з Кизимою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 435).  Словник української мови в 11 томах
8. мимоїздом — Мимоїздом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці. Г. Барв. 12.  Словник української мови Грінченка