минулість

МИНУ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст.

Минуле (див. мину́лий 3).

Лободою позаростали майдани.., а на широких вулицях ще і досі зостались сліди минулості (Д. Мордовець);

В Кракові .. роблю свою роботу і вечерами [вечорами] тужу за моєю гарною минулістю (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. минулість — мину́лість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. минулість — див. минуле  Словник синонімів Вусика
3. минулість — -лості, ж., заст. Минуле (див. минулий 3)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. минулість — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито).  Словник синонімів української мови
5. минулість — МИНУ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст. Минуле ( див. мину́лий 3). Лободою позаростали майдани.., а на широких вулицях ще і досі зостались сліди минулості (Морд., І, 1958, 100); В Кракові.. роблю свою роботу і вечерами [вечорами] тужу за моєю гарною минулістю (Стеф., III, 1954, 127).  Словник української мови в 11 томах
6. минулість — Минулість, -лости ж. Прошлое.  Словник української мови Грінченка