Словник української мови у 20 томах

миршавець

МИ́РШАВЕЦЬ, вця, ч., зневажл.

Миршавий чоловік.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. миршавець — ми́ршавець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. миршавець — див. гидкий; слабий  Словник синонімів Вусика
  3. миршавець — -вця, ч. Миршавий чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. миршавець — СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. миршавець — МИ́РШАВЕЦЬ, вця, ч. Миршавий чоловік.  Словник української мови в 11 томах