можливість
МОЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Здійсненність, допустимість чого-небудь (звичайно за певних умов).
Тепер, коли стала перед очима можливість катастрофи – тепер ще яскравіше зарисувалась могутня постать Франка (М. Коцюбинський);
Землетрус – перший сигнал, який попереджає про можливість появи цунамі (з наук.-попул. літ.).
2. Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь.
Об'єктивно [без'ядерний статус України] знижує рівень національної безпеки і можливість держави впливати на міжнародну політику в інтересах республіки (із журн.);
Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник).
3. тільки мн. Внутрішні сили, ресурси, здатності.
За короткий строк люпин показав себе на наших землях як культура великих можливостей (з газ.);
Завод кульгав не тому, що мав якусь органічну хибу, а просто тут не знають усіх його можливостей (Ю. Шовкопляс).
(1) До оста́нньої можли́вості – до того часу, поки є сили;
(2) При [пе́ршій] можли́вості – при нагоді, зручному випадку; Хапа́тися за все (за будь-яку́, вся́ку можли́вість) див. хапа́тися.
○ (3) По можли́вості, у знач. присл. – в міру сил, наскільки можливо.
Буду писати по можливості щодня (М. Коцюбинський).
◇ У си́лу можли́востей див. си́ла.
Словник української мови (СУМ-20)