моздір
МОЗДІ́Р, а, ч., діал.
Ступка для розтирання ліків, перцю і т. ін.
На східніх іконах свв. Косма і Дем'ян зображені у фронтальній позі, як мужчини в силі віку, з короткими бородами, одягнені в туніки й хітони, у комбінації червоно-зелених кольорів, у червоних сап'янцях, у правій руці держать палочку для мішання мастей або хірургічну лянцету, а в лівій, закритій хітоном, коробку з ліками чи мастями або аптекарський моздір (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)