мокрота

МОКРОТА́, и, ж., розм.

Абстр. ім. до мо́крий 1, 2.

Зі сходом сонця випогодилось. Запахло цвітом, мокротою (В. Бабляк).

МОКРО́ТА, и, ж.

Те саме, що мокроти́ння.

Зробив мені він [лікар] уже і аналіз мокроти (Леся Українка);

У слині, мокроті, сиворотці крові .. та інших рідинах і виділеннях організму трапляється “розчинювач” мікробів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. мокрота — мокро́та іменник жіночого роду мокротиння мокрота́ іменник жіночого роду мокрість розм.  Орфографічний словник української мови
2. мокрота — див. грязь  Словник синонімів Вусика
3. мокрота — I мокр`ота-и, ж. Те саме, що мокротиння. II мокрот`а-и, ж., розм. Абстр. ім. до мокрий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мокрота — 1. мокреча, мокротеча, мокряччя, мокрість, моква, сльота 2. (мед.) мокротиння, мокрота, харкотиння  Словник чужослів Павло Штепа
5. мокрота — СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота.  Словник синонімів української мови
6. мокрота — МОКРО́ТА, и, ж. Те саме, що мокроти́ння. Зробив мені він [лікар] уже і аналіз мокроти (Л. Укр., V, 1956, 389); У слині, мокроті, сиворотці крові.. та інших рідинах і виділеннях організму зустрічається "розчинювач" мікробів (Наука.., З, 1962, 7).  Словник української мови в 11 томах