молодіжний

МОЛОДІ́ЖНИЙ, а, е.

Прикм. до мо́лодь.

На одному молодіжному літературному вечорі юнаки й дівчата попросили мене докладненько пояснити: – Чому виникає сміх? (О. Ковінька);

– Це добре, – поспішає із своїм Лобода. – На суботу й неділю треба організувати молодіжну бригаду – чоловік так з двадцять найпрацьовитіших (Микита Чернявський).

Значення в інших словниках

1. молодіжний — молоді́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. молодіжний — [молоуд’іжнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. молодіжний — -а, -е. Прикм. до молодь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. молодіжний — див. молодецький  Словник чужослів Павло Штепа
5. молодіжний — МОЛОДІ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до мо́лодь. Головну роль у молодіжному весіллі грала сільська комсомолія на чолі з своїм секретарем (Дмит., Наречена, 1959, 197); У Харкові перша молодіжна організація виникла на ХПЗ у квітні 1917 р. (Іст. УРСР, II, 1957, 19).  Словник української мови в 11 томах