молоко
МОЛОКО́, а́, с.
1. Біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць ссавців після пологів для годування дітей, малят.
Задихаються в спеці немовлята .. І нема в присохлих грудях матерів молока для дітей. Тільки є солоні сльози в очах (М. Стельмах);
* У порівн. А той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, – вже старезний такий, боже! Як молоко білий (Марко Вовчок);
Я п'ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій, п'ю, як дитина молоко з матерніх грудей (М. Коцюбинський).
2. Така рідина, одержувана від деяких сільськогосподарських тварин, як продукт харчування.
А святий Іосиф взявсь отару пасти, Щоб хоч козу ту заробить На молоко малій дитині (Т. Шевченко);
Кози самі понесуть молоко з полонини додому (М. Зеров);
Того дня, як майже завжди, не було в нього нічого, крім свіжого айрану з верблюжого молока (З. Тулуб);
// Коров'яче молоко як їжа.
Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (І. Нечуй-Левицький);
Наші діти сидять на призьбі, старшенька напуває малу молоком (Ю. Яновський);
Знежирене, або збиране, молоко є дуже цінним кормом (з наук. літ.);
* У порівн. Вівчар Улас, білий як молоко дідуган.., якось глухо бубонів сам з собою (Панас Мирний).
3. Білуватий сік деяких рослин; білувата рідина, яку виготовляють чи добувають з деяких рослин.
Що таке конопляне молоко? – Добре розтерте конопляне сім'я (з наук. літ.);
Шулики вже плавали в маковому молоці (О. Ільченко);
Поросята дуже добре поїдають вівсяне молоко (з наук. літ.).
4. Білуватий розчин яких-небудь речовин.
Вапняне молоко застосовується для дезінфекції сховищ і біління плодових дерев (з наук. літ.).
(1) Відсто́яне молоко́ – молоко, у якому вершки підійшли догори.
Гість .. заходився жадібно пити свіже, відстояне молоко (О. Гуреїв);
(2) Зби́ране молоко́ – молоко, з якого зібрали вершки.
Молодняку згодовують зернові корми бобових і злакових культур разом з коренеплодами і невеликою кількістю збираного молока, що забезпечує їх потребу у протеїні (з навч. літ.);
(3) Згу́щене молоко́ – молочний концентрат, яке одержують у результаті спеціальної кулінарної обробки і тривалого кип'ятіння.
Крім натурального молока, для молочних супів можна використовувати молоко згущене стерилізоване без цукру (з наук.-попул. літ.);
Ко́льору ка́ви [з молоко́м] див. ко́лір;
(4) Па́рене молоко́ – молоко, приготовлене шляхом кип'ятіння і тривалого витримування в печі на легкому жару.
Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (К. Гордієнко);
(5) Парне́ молоко́ – щойно надоєне молоко.
Від Ліди пахло весняним вітром, луговою травою, парним молоком (Л. Дмитерко);
(6) Соло́дке молоко́ – молоко, яке не піддавалося бродінню.
Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко – кисле й солодке (О. Довженко);
(7) Сухе́ молоко́ – продукт у вигляді білого з кремовим відтінком порошку, який виготовляють висушуванням свіжого молока.
У Сумській області став до ладу Буринський завод сухого знежиреного молока (з газ.).
△ (8) Ацидофі́льне молоко́ – харчова добавка, яка є продуктом ферментації молока корисними бактеріями.
Ацидофільне молоко застосовують як лікувальний і профілактичний засіб при різних шлунково-кишкових захворюваннях (із журн.).
◇ (9) Аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т. ін. – стає неприємно, моторошно.
Гляне, аж молоко кисне (прислів'я);
– Яка вона гарна! – закинула молодичка. – Поможеться, що гарна! – гукнув Назар, – коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Марко Вовчок);
Ну, та й погань, Боже крий!.. Глянеш – молоко аж кисне... (І. Франко);
– О, дивиться жалібно, аж молоко кисне (Є. Гуцало);
Молоко́ ки́сне від оче́й чиїх.
– В мене свекруха люта змія... як гляне, то од її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький);
Вмочи́ти в молоко́ див. умоча́ти¹;
Всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти і т. ін.) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти і т. ін.) [в се́бе] з молоко́м ма́тері (з ма́териним (матери́нським) молоко́м) див. всмо́ктувати;
(10) Всо́тувати з молоко́м ма́тері (д) див. всмо́ктувати;
Збира́ти вершки́ (смета́нку) [на молоці́] див. збира́ти;
(11) З молоко́м ма́тері, з дієсл. – від народження, з перших днів життя.
Пісня входить в духовне єство з молоком матері (А. Малишко);
Я – українець. З молоком своєї матері, з колиски Я мову взяв (І. Нехода);
Набагато ціліснішими, яснішими бачаться М. Славинському етичні начала молодої прози, бо те, що передається з молоком матері, виховується з дитинства (з газ.);
З молоко́м.
Що мати з молоком .. передає нам, те й понесемо ми в світ (Рідна мова);
Кров з молоко́м див. кров;
Молоко́ (рідко мо́ню) на губа́х ви́три див. витира́ти;
(12) По молоко́, перев. зі сл. іти, піти і под. – мимо цілі.
[Маша:] Промазала? [Валя (коло мішені, махнула прапорцем):] По молоко! (І. Микитенко);
[Комаренко:] – Ну, хто стане зараз заздрити Ковалю? Три ракети пішли по молоко (В. Собко);
Ще сантиметр ліворуч – і куля пішла б “по молоко” (І. Багмут);
Гатила куля за кулею в чисте небо, “по молоко” (Ю. Смолич);
(13) Пташи́не молоко́, жарт.:
а) щось найсмачніше, найприємніше, найбільш бажане.
На його весіллі, розповідали гостроязикі, навіть пташине молоко було (М. Стельмах);
// зі сл. дістати, добути і т. ін. все, що завгодно; будь-що.
Все їй дістане [батько], все добуде, хоч пташиного молока (О. Гончар);
– У вас такі друзі, що й пташиного молока дістануть (В. Речмедін);
б) (з дієсл. забажати, захотіти і т. ін.) те, чого й на світі немає; щось зовсім неможливе.
– Каверзують пани-сери. Пташиного молока їм забажалося!.. (О. Гончар);
(14) Скаже́не молоко́, жарт. – про горілку.
Першим осоловів волосний старшина.., скаженого молока лишилося підходяще (О. Ковінька);
Ті́льки (хіба́, хіба́ що, лиш) пташи́ного (пти́чого) молока́ нема́ (не вистача́є, браку́є і т. ін.) див. нема́;
(15) Хоч пташи́ного молока́, зі сл. дістати, добути і т. ін. – будь-чого, чого завгодно.
Все дістане [батько], все добуде, хоч пташиного молока (О. Гончар);
– У вас такі друзі, що й пташиного молока дістануть (В. Речмедін);
Шука́ти кі́стки в молоці́ див. шука́ти;
(16) [Ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х (рідко ко́ло губі́в) [не обсо́хло (рідше не ви́сохло)] <�Ще з молоко́м на губа́х> у кого, рідко кому і без дод., зневажл. або жарт. – хто -небудь дуже молодий, неповнолітній і недосвідчений і т. ін.
Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко);
Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко);
– Прийде, бувало, з курсів – ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник);
Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (з переказу);
В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: “Пекла нема..” (О. Кониський);
[Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький);
– Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко);
Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою “педагогіку” та “методику” (Ю. Збанацький);
– Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! – Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко);
Мирон, аби згадали про невістку, каже: “Ще молоко не обсохло коло губів” (Панас Мирний);
Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич);
– Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк);
Як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ див. цап¹;
Як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у молоці́ див. ску́паний;
(17) Як молоко́ та кров – здоровий, з рум'янцем на щоках (про людину).
Я рад сердечно, Що бачу пана, як молоко та кров, Глянь, як погладшали... (Д. Білоус).
Словник української мови (СУМ-20)