молочко
МОЛОЧКО́, а́, с.
1. Пестл. до молоко́.
[1-а молодиця (до дітей):] Ондечки й хата наша .. Прийдем додому, здоїмо коровку, дам вам молочка (М. Кропивницький);
– На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж (К. Гордієнко).
2. Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл.
Маточна личинка [бджоли] весь час одержує від годувальниць те гостре, з кислуватим присмаком молочко, яким у перші три дні життя живляться всі без винятку личинки (з наук.-попул. літ.).
3. Чоловіче сім'я в риб.
У риб з цілком зрілими статевими продуктами при легкому натискуванні на черевце .. виділяється ікра чи молочко (з навч. літ.);
Ікру і молочко використовують для паштетів і форшмаку (з наук.-попул. літ.).
4. Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся.
Остап перший примітив: вже молочко є, жито почне красуватися (К. Гордієнко);
Не затверділо ще зерно, ледве молочко затужавіло, воском взялося, але їсти вже можна (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)