монголи
МОНГО́ЛИ, ів, мн. (одн. монго́л, а, ч.; монго́лка, и, ж.).
Народ, який становить основне населення Монголії а також Внутрішньої Монголії (автономного району КНР).
В історичній повісті “Захар Беркут”, з часів нападу монголів на Карпатську Русь в 1241 році, його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства .. з нижчим, біднішим класом народу (М. Коцюбинський);
Монголи жили в степах Центральної Азії (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)